Український традиційний національний костюм відображає художній талант українських жінок, що створюють гарний одяг для всієї родини. Всі елементи одягу прості за формою, багаті різноманітними прикрасами, насичені яскравими фарбами. Працюючи над оздобою сорочки, спідниці, головного убору або іншого елемента, українки використовували фарби і образи рідної природи для прославлення свого роду і для втілення в орнаментах своєї мрії про прекрасне майбутнє.
Тканини, з яких століттями шилися предмети українського костюма, зазвичай мали світлий або білий колір, тому що на його тлі особливо мальовничо виглядала барвиста вишивка, яскраві намиста, стрічки та віночки. Також з білим кольором добре поєднувалися кольорові вовняні тканини, з яких зазвичай шили запаски, плахти, пояси та іншу одяг.
У різних областях України є відмінності в обробці та елементах одягу, але загальний ансамбль українського костюма добре проглядається на всій її території. У цьому можна переконатися, розглянувши традиційний український костюм різних областей, що сформувався до XIX - початку XX століття.
Буковина
Дівочий наряд складався з білої вишиванки з довгими широкими рукавами, прикрашеної багатобарвною вишивкою, на яку надягалася хутряна безрукавка з яскравими кольоровими візерунками, вишитими вовняними нитками. На стегна пов'язувалася опинка з вовняної тканини, теж прикрашена вишивкою. На голову дівчини надягали «коду» - оригінальний головний убір, основа якого робилася з картону, потім обшивалася тканиною і прикрашалася штучними квітами, тасьмою, бісером. Прикрасами для дівчат служили намисто з кольорового скла. Взувалися дівчата в шкіряні черевики. Черевики були жовтого, червоного або коричневого кольору з декоративним орнаментом.
Юнаки та молоді чоловіки Буковини носили довгі тунікоподібні сорочки-вишиванки поверх нешироких штанів - холош, зшитих з нефарбованого полотна і прикрашених вишивкою по низу штанин. Пояси у них були шкіряні, широкі. В якості верхнього одягу - безрукавка з овчини і суконний сердак, які прикрашалися шкіряними аплікаціями, вишивкою, шнурками. На капелюхи нашивались квіти, пір'я, різнобарвна тасьма. На ноги одягали «зморщування» - вид личаків, зшитих із шкіри.
Західне Закарпаття
Основу жіночого костюма становила довга вишиванка - «Довгань». Характерною особливістю Довгань є «пазуха» - прикраса у вигляді зітканого квадрата з червоних ниток, пришита у горловини. Рукава вишивалися геометричним візерунком. Коротку безрукавку - «Плічко» прикрашали тасьмою і вишивкою. «Плат» - довгий фартух, який теж прикрашали вишивкою, стрічками, тасьмою і мережкою. Дівчата носили головний убір, схожий на віночок, обшитий бісером та квітами. В якості прикраси одягали на шию «силянки» - плетені з бісеру кольорові стрічки.
Чоловіки цього регіону носили короткі вишиванки, у яких вишивка наносилася не тільки на груди, але й по плечах. Сорочки заправлялися в широкі штани, особливістю яких є китиці по нижньому краю штанин - «Ройт». Широкий пояс зі шкіри - «черес» прикрашався тисненням і металевими вставками. Так само прикрашалися і шкіряні постоли - взуття для чоловіків, і жінок.
Немає коментарів:
Дописати коментар